神の宿る道

雨上がりの参道を　一人歩く 濡れた石畳に　空が映る 鳥居の影が　心を鎮め 耳もとで　鈴の音がほどけてく 手を合わせるふりじゃなくて 今の息を　確かめる 怖さはまだ消えないけど この道が　私を呼ぶ 神の宿る道を進む 暗闇の中で　光を探す 涙の跡も　祈りに変えて 朝へと繋ぐ　今ここから 街のざわめきに　紛れた日々 優しさだけが　こぼれ落ちた 水の冷たさが　掌を覚まし 忘れた願いが　そっと戻る 揺れるのは心じゃなくて 迷いを手放す前触れ 信じることを怖がらず ひと足ずつ進む 神の宿る道は続く 傷ついたままでも　いいと歌う 答えはいつも　ここにあった 朝へと開く　今ここから 跪くほど強くなくて 叫ぶほど上手くもない それでも守りたいと願う その命の温もりを 神の宿る道を選ぶ 静けさの中で　守ると誓う 光は外じゃなく　胸に 朝へと繋ぐ　今ここから

Після дощу стежкою до храму я йду наодинці У вогких каменях бруківки відбивається небо Тінь торії заспокоює мою душу Біля мого вуха ніжні дзвіночки розходяться дзвоном Не просто вдаючи, що складаю руки в молитві, Я відчуваю дихання, яким дихаю прямо зараз Страх все ще не згас у мені, Але ця дорога взиває до мене Я йду шляхом, де живе Бог, У пошуках світла всередині темряви Навіть сліди сліз я перетворюю на молитву, Зв'язуючи зі світанком, прямо звідси й зараз Дні, загублені в шумі міських вулиць, Де лише ніжність сосковзувала й падала геть Холод води пробуджує мої розкриті долоні, Забуте бажання тихо повертається назад Це не моє серце тріпоче зараз, Це знак того, що я відпускаю свої сумніви Не боячись довіритися чомусь, Крок за кроком я рухаюся вперед Шлях, де живе Бог, продовжується, Я співаю про те, що це нормально — залишатися пораненим Відповідь завжди була прямо тут Відчиняючись назустріч світанку, звідси й зараз Я недостатньо сильна, щоб упасти на коліна, І не настільки вправна, щоб виплакатися вголос Та все ж я хочу зберегти його в безпеці — Тепло цього живого, дихаючого життя Я обираю шлях, де живе Бог, У тиші я присягаюся зберігати його в безпеці Світло не зовні, а в моїх грудях, Зв'язуючи зі світанком, прямо звідси й зараз