Розгадка

閉じた瞼の裏　誰かの記録が滲むЗа заплющеними повіками проступають чиїсь записи

断片的な声が　夜の底で囁くУривчасті голоси шепочуть на дні ночі

光の粒が指をすり抜けてЧастинки світла вислизають крізь пальці

残るのは　名もなき痛みだけЗалишається лише безіменний біль

曖昧な真実が　微笑みながら逃げていくРозмита істина вислизає з усмішкою

触れた瞬間　形を変えていくЩойно торкаюся її, вона змінює форму

消えかけた夢の中でУ згасаючому сні

解明できない鼓動が鳴るБ'ється пульс, який неможливо розгадати

答えを求めるほどにЩо більше я шукаю відповідь,

世界が音を立てて壊れていくТо більше світ з гуркотом руйнується

鏡の奥に映る影がТінь, що відбивається в глибині дзеркала,

私を見つめて笑うДивиться на мене і сміється

誰の記憶が誰のものかЧиї це спогади і кому вони належать —

もう区別さえ曖昧なままНавіть ця різниця вже стала розмитою

「ここは現実？」と問いかけてもНавіть якщо я запитаю: «Чи це реальність?»

返るのは歪んだ残響だけУ відповідь лунає лише спотворене відлуння

零れ落ちた言葉の欠片Розсипані уламки слів,

拾い集めても繋がらないЗбираю їх, та вони не поєднуються

意味を失ったままの真実Істина, що так і втратила свій сенс,

それでも探し続けているАле я все одно продовжую її шукати

閉じ込められた光の部屋でУ замкненій кімнаті зі світла

名前を呼ぶ声がするЛунає голос, що кличе мене на ім'я

それが私自身だと気づいたときКоли мені стало ясно, що це — я,

全ての謎が溶けていくУсі загадки починають танути

消えかけた夢の中でУ згасаючому сні

解明できない愛を知るЯ пізнаю любов, яку неможливо розгадати

嘘と真実の境界線がМежа між брехнею та істиною

静かにひとつに溶けていくТихо розчиняється в одне ціле

最後のノイズが消える頃、Коли згасне останній шум,

誰も知らない朝が訪れる。Настане ранок, якого не знає ніхто.