Відчуття світу

闇の幕が静かに降りるような始まり 深い霧に包まれた街 足音だけが響く路地裏 真実を隠す影が すぐそばで笑っている 囁く声に導かれ 見えない糸に縛られて 心の奥に潜む恐怖が 目を覚ます 世界感が崩れてゆく 幻と現実が交差する 怖さに震えながらも 闇を突き破る叫びをあげる 閉ざされた扉の奥に 答えはあるのか 絡み合う謎が 逃げ場を失わせる 沈む鼓動を追いかけて 触れた冷たい手のひら 真実は牙を剥いて 夜を裂く 世界感が崩れてゆく 光と闇の狭間で迷う 恐怖に飲まれながらも 抗う意志を胸に刻む 赤い月が見下ろす 逃げられない運命 それでも抗う声が 闇を照らす 世界感を切り裂いて 未知なる未来を掴むため 怖さを越えたその先に 生きる意味が見える 静寂と共に闇へと溶ける

Початок, ніби тихо опускається завіса темряви, Місто, оповите густим туманом. У провулках лунають лише кроки, А тінь, що приховує правду, Сміється зовсім поруч. Мене веде голос, що шепоче, Мене зв'язують невидимі нитки, Страх, що ховається глибоко в серці, Прокидається. Світовідчуття руйнується, Ілюзія та реальність перетинаються. І навіть тремтячи від страху, Я кричу, прориваючи темряву. За зачиненими дверима — Чи є там відповідь? Загадки, що переплітаються, Не залишають шляхів до втечі. Женучись за згасаючим серцебиттям, Я торкаюся холодної долоні. Правда шкірить ікла І розриває ніч. Світовідчуття руйнується, Блукаю на межі між світлом і темрявою. І навіть коли мене поглинає страх, Я карбую в грудях волю до спротиву. Червоний місяць дивиться згори, Неминуча доля. Та голос, що продовжує опиратися, Освітлює темряву. Розриваючи світовідчуття, Щоб схопити невідоме майбутнє, Там, за межею страху, Видніється сенс життя. Разом із тишею розчиняюся в темряві.