Шепіт темряви

冷たい夜の静寂に ひそやかに忍び寄る影 胸の奥でざわめく声 名前を呼ぶように響く 触れた瞬間に消える幻 逃げ出せない夢の檻 見えない糸に縛られて 抗うほどに深く沈む 闇に潜むささやきが 揺れる心を掴んで離さない 息が詰まるほどに 近づいてくる気配に凍える 囁き 囁き 影が笑っている 揺れる光の蜃気楼 掴めずにすり抜けていく 鼓膜を打つ甘い嘘 真実さえも霞んでいく 目を閉じても聞こえてくる 胸を裂くような囁き 出口のない迷路の中 導かれるように囚われる 闇に潜むささやきが 揺れる心を掴んで離さない 逃げられない緊張に 心臓のリズムが軋む 囁き 囁き 囁き 影が笑っている 「もう戻れない」 淡く光る残像に 意識を吸い込まれ 夢と現実が混ざる瞬間 闇に潜むささやきが 魂を震わせ絡みつく 溶けていくこの意識 終末の鐘が鳴り響く 囁き　囁き 永遠に続く闇へ 鼓動のようなビートが遠ざかり 最後に囁き声の残響だけが消えていく

У холодній тиші ночі Тінь крадеться непомітно Голос тривожно лунає глибоко в грудях Відлунює так, ніби кличе мене на ім'я Ілюзія, що зникає від одного дотику Клітка снів, з якої не втекти Зв'язана невидимими нитками Що більше пручаюся, то глибше тону Шепіт, що таїться в темряві Хапає моє тремтяче серце і не відпускає Так, що перехоплює подих Я ціпенію від відчуття його наближення Шепіт, шепіт Тінь сміється Міраж мерехтливого світла Вислизає, перш ніж встигаю вхопити Солодка брехня, що б'є у вуха Навіть правда починає розмиватися Я чую його, навіть коли заплющую очі Шепіт, що ніби розриває груди У лабіринті без виходу Я стаю полоненою, ніби керована кимось Шепіт, що таїться в темряві Хапає моє тремтяче серце і не відпускає У напрузі, від якої неможливо втекти Ритм мого серця надривно збивається Шепіт, шепіт, шепіт Тінь сміється «Вже немає вороття» У тьмяне сяйво залишкового образу Мою свідомість затягує У мить, коли сон і реальність зливаються Шепіт, що таїться в темряві Змушує душу тремтіти і міцно обвиває її Ця свідомість, що повільно розчиняється Лунають дзвони кінця Шепіт, шепіт У темряву, що триватиме вічно Біт, схожий на серцебиття, віддаляється І наостанок згасає лише відлуння цього шепоту