Блідо-рожевий туман

薄紅の霧ほどける参道 紙灯籠の影が揺れて招く 袖に忍ばせた願いのかけら 境界の鈴が ひとつ鳴った 水鏡に映る月を踏み 息を止めて ひらり越える 名前のない夜が 私をほどいてゆく ゆらり ゆらり 狐火のワルツ 胸の奥まで灯りが届く 怖くないよ 迷いさえ抱いて 宵の向こうへ 連れてゆく 千年の森で風がささやく 折り鶴みたいな記憶が舞う 朱の鳥居をくぐるたびに 昨日の痛みが ほどけていく 手を伸ばせば 触れそうなのに 指先だけが すり抜ける それでも灯りは 帰り道じゃなく 旅の合図 ゆらり ゆらり 宵灯りの海 涙の粒さえ光に変わる もう戻れない でも進めるから 月の刃で 未来を切り開け 和太鼓の鼓動と 私の鼓動 重なって ひとつの祈りになる 結び目ほどいて 結び直して 新しい名前で 目を覚ます ゆらり　ゆらり　狐火のワルツ 境界線に花を散らして 怖くないよ　迷いさえ歌に この世とあの世を　ひとつに結ぶ

Блідо-рожевий туман розсіюється над шляхом до храму Тіні паперових ліхтарів гойдаються і ваблять Уламок бажання, що я сховала в рукаві На межі світів один раз пролунав дзвін Ступаючи на місяць у водяному дзеркалі Затамувавши подих, легко перелітаю Безіменна ніч Розплітає мене Гойдається, гойдається вальс лисячих вогнів Світло сягає самих глибин мого серця Не бійся, я обійму навіть свої сумніви І поведу тебе по той бік сутінків У тисячолітньому лісі шепоче вітер Спогади кружляють, мов паперові журавлики Щоразу, як проходжу під червоними торії Вчорашній біль тихо розплітається Здається, варто простягнути руку — і торкнешся Але все вислизає крізь кінчики пальців Та все ж це світло — Не шлях додому, а знак рушати в дорогу Гойдається, гойдається море вечірніх вогнів Навіть краплини сліз перетворюються на світло Назад вороття немає, але я можу йти вперед Лезом місяця проклади шлях у майбутнє Биття барабанів тайко і биття мого серця Зливаються воєдино і стають молитвою Розв'язавши вузли і зав'язавши їх знову Я прокидаюся з новим ім'ям Гойдається, гойдається вальс лисячих вогнів Розсипаючи квіти на лінії межі Не бійся, перетворивши навіть сумніви на пісню Я пов'язую цей і той світи воєдино