Лисячий вогник тріпоче

朱の提灯　逆さにゆらり 鳥居の隙間　ネオンが泣いた 狐面の笑み　触れない距離で 「帰れ」と囁き　私を誘う 鈴の音　遅れて胸に落ちる 嘘の甘さが　指を縛る 結び目ほどいて　もう一度結ぶ 逃げ道だけを　丁寧に消す 狐火　ふわり　ふわり 消えて　まだ灯る あなたの影に　私は溺れて 黒い紅糸　ほどけないまま 今夜だけって　何度も言って 朝を遠ざける 護符を裏返す　罪の合図 濡れた袖口　触れたら熱い 優しい言葉は　刃の形 笑うほど　痛みが甘い 影が伸びるほど　近づくほど 吐息は白いのに　心は紅 名を隠したまま　息を盗んで 誓いをさらって　消えないで 狐火　ふわり　ふわり 消えて　まだ灯る あなたの嘘でも　私は欲しくて 黒い紅糸　ほどけないまま 「もういい」なんて　言えないままで 闇を飾ってる 救いの形を　探すふりして 壊れる音だけ　聴いていた 愛なら綺麗に　終われるはずで 終われないから　それが愛だと 狐面の奥で　泣いてるのは きっと私の方 狐火　ふわり　ふわり 消えて　まだ灯る あなたの影から　私はほどける 黒い紅糸　結び直すたび 痛みさえ　いま　祝福にして 夜を越えていく

Червоні ліхтарі перевернуто гойдаються Крізь щілини торії плакав неон Усмішка лисячої маски на недосяжній відстані Шепоче «повертайся», але зваблює мене Дзвін із запізненням падає в груди Солодкість брехні зв'язує пальці Розв'язую вузол, щоб зав'язати його знову Обережно стираючи кожен шлях до втечі Лисячий вогонь, легенько, легенько Згасає і знову палає У твоїй тіні я потопаю Чорно-червона нитка залишається заплутаною «Тільки на цю ніч», — повторюю знову й знову, Відштовхуючи ранок Перевертаю талісман — знак гріха Вологий край рукава гарячий на дотик Твої ніжні слова мають форму леза Що більше сміюся, то солодший біль Що довші тіні, то ближче ми Подих білий, а серце багряне Ховаючи ім'я, крадучи подих, Забираючи клятви, благаю, не зникай Лисячий вогонь, легенько, легенько Згасає і знову палає Навіть твою брехню я все ще бажаю Чорно-червона нитка залишається заплутаною «Вже досить» — так і не можу сказати, Прикрашаючи темряву Вдаючи, що шукала форму порятунку, Я лише слухала звук руйнування Якби це було кохання, воно мало б закінчитися красиво А оскільки не може, значить, це і є кохання Та, хто плаче під лисячою маскою, — Напевно, це я Лисячий вогонь, легенько, легенько Згасає і знову палає З твоєї тіні я нарешті виплутуюсь Щоразу, як перев'язую чорно-червону нитку, Перетворюючи нині навіть біль на благословення, Я долаю цю ніч