Сузір'я, що ніколи не повернеться

夜の街に　影が揺れてУ нічному місті хитаються тіні,

傘越しに滲む　月の記憶Спогад про місяць розмивається крізь парасолю.

胸の奥で　名前を呼ぶたびЩоразу, як у глибині серця я кличу твоє ім'я,

届かない声が　雨に溶けていくГолос, який тебе не досягне, тане в дощі.

すれ違う人波の中Серед натовпу людей, що проходять повз,

孤独だけが隣に座っていたЛише самотність сиділа поруч зі мною.

もしあの日に戻れるならЯкби можна було повернутися в той день,

君を強く抱きしめたのにМені б міцно тебе обійняти.

零れた涙は　帰らぬ星座Пролиті сльози — це сузір'я, що ніколи не повернеться,

今も夜空で　静かに光るЯке й досі тихо сяє в нічному небі.

冷たいガラスに　映る自分はМоє відображення у холодному склі —

誰よりも弱い　仮面のままでЯ все ще в масці, і немає нікого слабшого за мене.

忘れたくても　夢に現れてНавіть коли хочу забути, ти приходиш у сни,

また心を縛る　見えない鎖Знову сковуючи серце невидимими ланцюгами.

月明かりが問いかけるМісячне світло запитує мене:

「君はまだ　未来を信じてる？」«Ти досі віриш у майбутнє?»

失ったものを数えるよりЗамість того, щоб рахувати втрачене,

ここに残る痛みを抱いてЯ обійму цей біль, що залишився тут.

答えのない夜を彷徨ってもНавіть блукаючи ночами, в яких немає відповідей,

その涙は　生きてる証になるЦі сльози стануть доказом того, що я живу.

雨音に重ねた祈りはМолитва, що злилася зі звуком дощу,

君の声に似て　胸を揺らすСхожа на твій голос, вона хвилює моє серце.

曖昧な未来でもНавіть якщо майбутнє залишається непевним,

たどり着けると信じたいЯ хочу вірити, що зможу туди дійти.

もし明日を選べるならЯкби можна було обрати своє завтра,

傷を抱いても進みたいХотілося б іти вперед, навіть несучи свої рани.

君と過ごした　短い夜がТа коротка ніч, проведена з тобою,

永遠より深く　今を照らしてるОсвітлює цю мить глибше за вічність.

静かに閉じる夜の帳　孤独さえ抱きしめながらТихо опускається нічна завіса, поки я обіймаю навіть самотність.