Чорна завіса піднімається

黒いヴェールが街を撫で 眠るガラスに月が刺さる 鍵を失くした胸の奥で 名前のない夢が目を開く ほどけた影が指先を誘い 真実みたいな嘘だけが 静かに私を飾ってゆく 夜の帳が声を盗む 黒い幕開け　夜を裂いて 秘密の鼓動が胸で鳴る 触れたら消える光でもいい 戻れないほど美しく 黒い幕開け　今はじめる 仮面の下で息をする 怖いくらいに惹かれてゆく 闇の向こうへ私を連れて 濡れた鏡に指で描く 揺れる輪郭　偽りの花 遠い記憶が鈴を鳴らし 凍るまばたき　朝を拒んだ 祈りに似てる囁きひとつ 壊れた星の欠片みたいに 静かに首筋を照らしてる まだ知らない私を呼ぶ 黒い幕開け　夢を裂いて 隠した本音が熱を持つ 優しい嘘に溺れていたい それでも終わりは選ばない 黒い幕開け　まだ足りない 閉じた扉が歌いだす 怖いくらいに美しいなら 闇の向こうで私を咲かせて 月のしずくを飲みほして 冷たい羽を背にまとえば 失くした声も痛みもぜんぶ 新しい夜の飾りになる 黒い幕開け　夜を裂いて 秘密の鼓動が胸で鳴る 触れたら消える光でもいい 戻れないほど美しく 黒い幕開け　さあはじめる 仮面の下で生まれ変わる 怖いくらいに惹かれてゆく 闇の向こうへ私を連れて 残る残響にそっと微笑む 夜明けはまだここに来ない

Чорна вуаль пестить місто, У сонне скло встромляється місяць. Глибоко в грудях, що згубили свій ключ, Безіменна мрія розплющує очі. Розплетені тіні манять кінчики пальців, І лише брехня, що схожа на правду, Тихо мене прикрашає. Завіса ночі краде мій голос. Підняття чорної завіси — розриваючи ніч, Таємне серцебиття стукає в грудях. Хай це світло і згасне від дотику, Воно таке прекрасне, що не повернутись. Підняття чорної завіси — зараз починаю. Під маскою я дихаю. Мене вабить так сильно, що аж лякає. Забери мене по той бік темряви. На вологому дзеркалі малюю пальцем Тремтливі контури, фальшиву квітку. Далекий спогад дзвонить у дзвіночок, Застиглий погляд відкинув світанок. Одинокий шепіт, подібний до молитви, Немов уламок розбитої зорі, Тихо освітлює мою шию, І кличе ту мене, якої я ще не знаю. Підняття чорної завіси — розриваючи мрію, Приховані справжні почуття палають жаром. Я хочу потонути в ніжній брехні, Але все одно не оберу кінець. Підняття чорної завіси — цього ще мало, Зачинені двері починають співати. Якщо це настільки прекрасно, що аж лякає, Дозволь мені розквітнути по той бік темряви. Випивши до дна місячні краплі, Якщо огорну спину холодними крилами, То весь мій згублений голос і біль — Стануть прикрасою нової ночі. Підняття чорної завіси — розриваючи ніч, Таємне серцебиття стукає в грудях. Хай це світло і згасне від дотику, Воно таке прекрасне, що не повернутись. Підняття чорної завіси — ну ж бо, починаю. Під маскою я перероджуюсь. Мене вабить так сильно, що аж лякає. Забери мене по той бік темряви. Я тихо всміхаюсь залишковій луні, А світанок сюди ще не приходить.