Срібне сходження божества

雪明かり　鳥居の朱が　息をひそめСніжне сяйво, кіновар торії тамує подих

凍る夜に　祈りだけが音を持つУ крижаній ночі звучить лише молитва

掌に残る　小さな傷を隠してХоваючи маленьку рану, що лишилась на долоні

私は社（やしろ）へ　ひとり歩いたЯ йду до святині зовсім наодинці

鈴が揺れた　境がひらくХитнувся дзвоник, відкриваючи межу

見えない扉の向こう　気配が降りるПо той бік незримих дверей спускається присутність

白銀の降神　守護のひかりСрібне божество, що сходить, світло хранителя

私の影に　結界を張るОгортає мою тінь священним бар'єром

怖くないよと　名を呼ぶ声がГолос, що кличе мене на ім'я: "Не бійся",

雪の粒になって　肩に舞うСніжинками кружляє над моїми плечима

石段の上　古い紋章が　淡く灯りНа кам'яних сходах тьмяно світиться стародавній герб

冷えた空に　星の鍵が　瞬くУ холодному небі мерехтить зоряний ключ

願いを抱くほど　弱さが増えるのにЩо більше я маю бажань, то більшає слабкість

なぜか今夜は　胸が静かТа чомусь цієї ночі на серці так спокійно

祝詞（のりと）みたいに　息を整えНемов читаючи священну молитву, я вирівнюю дихання

ふるえる心を　やさしく結ぶІ ніжно заспокоюю своє тремтяче серце

白銀の降神　聖なる羽がСрібне божество, що сходить, священними крилами

涙の跡を　ほどいてゆくОбережно стирає сліди від моїх сліз

赦されたいと　言えぬ私へДо мого серця, що не сміє сказати "Я хочу прощення",

「そのままでいい」と　雪が降るСніг опускається зі словами: "Залишайся собою"

見えない魔（ま）が　近づく夜でもНавіть у ночі, коли наближаються незримі демони

あなたは迷わず　盾になったТи без вагань став для мене щитом

守るためじゃなく　生きるためにНе просто щоб захистити, а щоб дати мені жити

光はいつも　ここにあるСвітло завжди знаходиться тут

白銀の降神　守護のひかりСрібне божество, що сходить, світло хранителя

孤独の闇に　道を描くМалює шлях у темряві моєї самотності

急がなくていい　迷ってもいいНе потрібно поспішати, можна і заблукати

帰る場所なら　消えはしないМісце, куди можна повернутись, ніколи не зникне

白銀の降神　神域の息でСрібне божество, що сходить, подихом священної землі

私の明日を　あたためるЗігріває мій завтрашній день